Рідинне охолодження для ігрового комп'ютера є найвищим рівнем теплового контролю в обчислювальних системах високої продуктивності, забезпечуючи краще відведення тепла порівняно з традиційними системами повітряного охолодження. Основою рідинного охолодження (або водяного охолодження) є циркуляція охолоджувача — зазвичай суміші деіонізованої води, інгібіторів корозї та антиалгічних агентів — через закриту систему, яка безпосередньо взаємодіє з компонентами, що виділяють тепло, переважно з процесором (CPU) і графічним процесором (GPU). Ця система складається з ключових елементів: водяного блоку (для поглинання тепла від компонента), насоса (для циркуляції охолоджувача), радіатора (для виведення тепла в повітря) та вентиляторів (для підвищення ефективності відводу тепла від радіатора). Охолоджувач поглинає теплову енергію від кристала CPU/GPU через мікроканальну структуру водяного блоку, переносить її до радіатора і випромінює в навколишнє середовище, створюючи безперервний цикл охолодження. Системи рідинного охолодження цінуються за здатність утримувати нижчу температуру при великих навантаженнях, що має критичне значення для ентузіастів, які займаються розгоном процесорів і відеокарт понад заводські межі. Наприклад, розганяємий Intel Core i9-13900K або AMD Ryzen 9 7950X може виділяти більше 200 Вт тепла, і якісний рідинний кулер може утримувати температуру на 10–15°C нижче, ніж преміальні повітряні кулери, запобігаючи термічному троттлінгу і забезпечуючи стабільну продуктивність під час тривалих ігрових сесій. Аналогічно, потужні відеокарти, такі як NVIDIA RTX 4090 або AMD Radeon RX 7900 XTX, споживаючи понад 450 Вт при максимальному навантаженні, отримують переваги від рідинного охолодження, що дозволяє зберігати стабільні частоти й зменшити шум від вентиляторів. Існують два основних типи рідинного охолодження: готові системи (AIO) і самостійно зібрані контури. Готові кулери, такі як Corsair H150i або NZXT Kraken Z73, є попередньо зібраними одиницями, що спрощують встановлення, і тому ідеально підходять для масового користувача. Вони мають інтегрований насос, водяний блок і радіатор (у розмірах 120 мм, 240 мм, 360 мм або навіть 420 мм), причому більші радіатори забезпечують краще охолодження. Самостійні контури, навпаки, призначені для просунутих користувачів, які хочуть мати повний контроль над вибором компонентів — включаючи резервуари, жорсткі трубки, преміальні фітинги і навіть водяні блоки для відеокарт. Такі системи можуть одночасно охолоджувати кілька компонентів, досягаючи нижчих температур і дозволяючи досягати екстремального розгону, хоча для них потрібна технічна кваліфікація і більші витрати. Хоча рідинне охолодження має очевидні переваги, воно також має свої особливості. Готові системи потребують мінімального обслуговування, але самостійні контури можуть потребувати періодичного поповнення охолоджувача і промивання системи, щоб запобігти відкладенню мінералів або росту водоростей, що з часом може погіршити продуктивність. Витік рідини залишається рідкісним, але важливим питанням, хоча сучасні компоненти використовують якісні ущільнення EPDM або Viton, щоб мінімізувати ризики. Ціна також є чинником: готові системи починаються від $100–$200, тоді як самостійні контури можуть коштувати понад $500 для преміальних компонентів. Незважаючи на ці недоліки, ігрові комп'ютери з рідинним охолодженням є «золотим стандартом» для користувачів, які вимагають максимальної продуктивності, тихої роботи і можливості використовувати апаратні засоби на межі їхніх можливостей, що робить їх незамінними для професійних геймерів, контент-мейкерів і ентузіастів світу ПК.